Налоговая справка ГФС
Юлія 11-02-2016 14:57
Добрий день! ФОП планує підвищити заробітню плату працівникові, чи потрібно вносити зміни в трудовий договір?
Питання відноситься до територіальних органів Міністерства соціальної політики (до територіальних інспекцій праці у вашому місті.)
Головне управління ДФС у Черкаській області
ТОВ "Черкаси-нафта-2008" 11-02-2016 10:18
Чи будуть штрафні санкуії з боку контролюючих органів або інші штрафи, якщо бухгалтерський облік на підприємстві ведеться без формування резервів (відпусток, безнадійної заборгованості тощо)?
відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектору економіки та звіту про його виконання, перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності, –
тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, –
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (ст. 1642 КУпАП)
Відповідно до ст. 2341 КУпАП право застосування таких штрафних санкцій надається органам державного фінансового контролю (Держфінінспекції)
тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, –
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (ст. 1642 КУпАП)
Відповідно до ст. 2341 КУпАП право застосування таких штрафних санкцій надається органам державного фінансового контролю (Держфінінспекції)
Головне управління ДФС у Черкаській області
Алла 11-02-2016 10:8
Доброго дня!
Підскажіть будь ласка якщо працівник не витратив підзвітних коштів виданих на господарські потреби та вчасно їх повернув, чи потрібно складати та подавати нульовий авансовий звіт ? Чи може під звітна особа отримати під звіт понад 10000 ,00 грн. і розрахуватись з декількома постачальниками від імені підприємства не перевищуючи суму розрахунку в 10000,00 грн в розрізі одного постачальника?
Відповідь: 1. Згідно підпункту 170.9.2., пункту 170.9 статті 170 розділу ІV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:
завершує таке відрядження;
завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.
Отже працівник не витративши підзвітних коштів виданих на господарські потреби зобов’язаний скласти Звіт про використання коштів виданих на відрядження або під звітза формою, затвердженою Міністерством фінансів України від 28.09.2015р. №841, в якому графи «Одержано» та «Залишок» заповнюються в одній і тій же сумі – сумі отриманих коштів. При цьому зворотній бік Звіту, в якому зазначаються дані про використання коштів, не заповнюється.
2. Згідно постанови Правління Національного банку України від 06.06.2013 №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» гранична сума розрахунків готівкою підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня становить 10 000 (десять тисяч) гривень. Тобто в даному випадку підзвітна особа може розрахуватись від імені підприємства з одним постачальником на суму розрахунків готівкою не більше 10 000грн.
завершує таке відрядження;
завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.
Отже працівник не витративши підзвітних коштів виданих на господарські потреби зобов’язаний скласти Звіт про використання коштів виданих на відрядження або під звітза формою, затвердженою Міністерством фінансів України від 28.09.2015р. №841, в якому графи «Одержано» та «Залишок» заповнюються в одній і тій же сумі – сумі отриманих коштів. При цьому зворотній бік Звіту, в якому зазначаються дані про використання коштів, не заповнюється.
2. Згідно постанови Правління Національного банку України від 06.06.2013 №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» гранична сума розрахунків готівкою підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня становить 10 000 (десять тисяч) гривень. Тобто в даному випадку підзвітна особа може розрахуватись від імені підприємства з одним постачальником на суму розрахунків готівкою не більше 10 000грн.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Оксана 10-02-2016 12:24
Доброго дня ! Якщо Товариство з обмеж. відповід. має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями , воно може продавати такі напої іншим товариствам та приватним підприємствам?
Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) оптова торгівля визначена як діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання.
Діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування, визначається як роздрібна торгівля.
Згідно зі ст. 15 Закону № 481 оптова торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно з п. 22 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 зі змінами та доповненнями, розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства. Разом з товаром споживачеві в обов’язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який засвідчує факт купівлі товару та/або надання послуги.
Враховуючи зазначене, суб’єкт господарювання, який на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями, має право реалізовувати алкогольні напої лише громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.
У разі якщо суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, придбав у суб’єкта господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі, алкогольні напої, то такі алкогольні напої повинні бути використані таким суб’єктом господарювання особисто і не підлягають подальшій реалізації.
У випадку якщо суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реалізував алкогольні напої іншому суб’єкту господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі, і при цьому оформив документи, як при відвантаженні алкогольних напоїв для подальшої реалізації (оформлено видаткові накладні, податкові накладні, а також товарно-транспортної накладні встановленого зразка № 1-ТН /алкогольні напої/), то до такого суб’єкта господарювання мають бути застосовані штрафні санкції відповідно до ст. 17 Закону № 481, як за здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії.
Діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування, визначається як роздрібна торгівля.
Згідно зі ст. 15 Закону № 481 оптова торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно з п. 22 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 зі змінами та доповненнями, розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства. Разом з товаром споживачеві в обов’язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який засвідчує факт купівлі товару та/або надання послуги.
Враховуючи зазначене, суб’єкт господарювання, який на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями, має право реалізовувати алкогольні напої лише громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.
У разі якщо суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, придбав у суб’єкта господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі, алкогольні напої, то такі алкогольні напої повинні бути використані таким суб’єктом господарювання особисто і не підлягають подальшій реалізації.
У випадку якщо суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реалізував алкогольні напої іншому суб’єкту господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі, і при цьому оформив документи, як при відвантаженні алкогольних напоїв для подальшої реалізації (оформлено видаткові накладні, податкові накладні, а також товарно-транспортної накладні встановленого зразка № 1-ТН /алкогольні напої/), то до такого суб’єкта господарювання мають бути застосовані штрафні санкції відповідно до ст. 17 Закону № 481, як за здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Бухгалтер 10-02-2016 10:44
Добрий день, яку суму нецільової благодійної допомоги може надати підприємство за рік фізичним особам, щоб ця благодійна допомога потрапила у витрати в декларацію з податку на прибуток?
Відповідь: Обмеження щодо сум надання нецільової благодійної допомоги Податковим кодексом України не встановлені.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Усік Юлія 10-02-2016 10:12
Доброго дня!!! Підкажіть, будь ласка, у якому рядку "Податкової декларації з податку на прибуток підприємства" за 2015 рік потрібно відображати збитки минулого періоду (тобто збитки 2014 року)? Дуже дякую за відповідь.
Відповідь: Сума збитків минулого періоду відображається в додатку РІ до декларації з податку на прибуток по коду рядка 3.2.4 з подальшим відображенням загального підсумку різниць, які виникають відповідно до ПКУ, у рядку 03 РІ декларації.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Гладкова Анна Михайловна 09-02-2016 12:17
Относится ли сумма декретных к доходам, которые включаются к общему годовому доходу при подаче декларации про доходы за год физическим лицом?
Якщо Ваше запитання стосується включення в загальний річний дохід фізичної особи (громадянина) суми декретних, то згідно з п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума допомоги по вагітності та пологах, декретні, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Світлана 09-02-2016 10:48
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105 (далі - Закон № 1105) сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати встановленої на час настання страхового випадку. Якщо сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць є меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то на виконання норми частини 2 статті 26 Закону № 1105 необхідно здійснити доплату до суми допомоги по вагітності та пологах, розраховану із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928, мінімальний розмір заробітної плати з 1 січня 2016 року - 1378,00 гривень. Для цього сума доплати розраховується як різниця між фактичним розміром допомоги та сумою допомоги, розрахованої таким чином: 1378 грн. : 30,44 х 126 к.дн. = 5704,02 грн. При цьому суму допомоги в розрахунку на місяць не потрібно коригувати в кожному місяці окремо, оскільки розрахунок вже здійснено із розміру мінімальної заробітної плати. По материалам: Виконавча дирекція Київського міського відділення ФСС зЦ
2Приклад 5. Викладач працює 3 роки на неповну ставку. Його зарплата менше мінімальної. Виходячи з фактичної зарплати за 12 місяців його середньоденна зарплата становить 36,84 грн. Як розрахувати допомогу по вагітності та пологах такому викладачеві, якщо її декретна відпустка розпочинається з 9 листопада 2015 року? Якщо поєднати норми за загальним обмеженням і за спеціальним обмеженням для суми декретних, виходить, що незалежно від страхового стажу протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку допомога по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не має бути менше МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку. Ураховуючи, що в розрахунковому періоді зарплата працівниці була менше мінімальної, можна стверджувати, що декретні їй необхідно розрахувати виходячи із середньоденної зарплати, яка визначена виходячи з МЗП, установленої на момент настання страхового випадку. Як це зробити? Розповідаємо. Розрахуйте середню зарплату виходячи з МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку. Середньоденна МЗП становитиме: 1378 : 30,44 = 45,27 (грн.). Оскільки фактична середньоденна зарплата менше середньоденної МЗП, то й допомогу по вагітності та пологах потрібно розрахувати виходячи з середньоденної МЗП. Однак розрахувати допомогу по вагітності та пологах шляхом множення 45,27 грн. на 126 календарних днів відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами не вдасться. Річ у тім, що в Законі № 1105 чітко прописано, що допомога по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не може бути менше МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку. Тому в тих повних місяцях відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, в яких кількість календарних днів 30 і менше, при розрахунку сума допомоги по вагітності та пологах виходить менше МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку. Отже, суму допомоги по вагітності та пологах за ці місяці потрібно «дотягнути» до рівня МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку. До речі, на це також звертається увага в прикладі 4 розд. IIIнаказу № 1022. Наведемо розрахунок допомоги по вагітності та пологах з урахуванням «дотягування» її суми за лютий 2016 року до рівня МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку. Місяці відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами Дні, які підлягають оплаті Сума допомоги, розрахована виходячи із середньої мінімальної зарплати (45,27 грн.). Сума допомоги з урахуванням умови, що допомога за місяць не може бути нижче МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку Листопад 2015 22 995,94 995,94 Грудень 2015 31 1403,37 1403,37 Січень 2016 31 1403,37 1403,37 Лютий 2016 29 1312,83 1378,00* Березень 2016 13 588,51 588,51 Усього 126 5704,02 5769,19 *Допомогу по вагітності та пологах, що припадає на лютий 2016 року, «дотягуємо» до розміру МЗП, встановленого на момент настання страхового випадку (1378 грн.). Загальна сума допомоги по вагітності та пологах, яку необхідно відобразити в обліку та звітності, становить 5769,19 грн. Увага! Якщо надалі з 1 січня 2016 року зміниться розмір МЗП, то суму допомоги по вагітності та пологах перераховувати не потрібно. Адже за умовами Закону № 1105 суму декретних ми повинні розрахувати в цій ситуації виходячи з МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку. Наприкінці хочемо подякувати нашим читачам за цікаві запитання. Упевнені, що наша плідна спільна праця дозволила розібратися в усіх нюансах розрахунку лікарняних і декретних! Нормативні документи Закон № 1105 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV. Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266. Порядок № 440 — Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності в результаті захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений постановою КМУ від 26.06.2015 р. № 440. Наказ № 1022 — наказ Мінсоцполітики «Про затвердження прикладів обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 21.10.2015 р. № 1022. як бачимо розяснення по нарахуваннях дуже навіть відрізняються .
Питання у звіті ЄСВ в розбивці помісячно тоже не доводити до мінзарплати, чи все таки помісячно доводимо до 1378,грн.
Надайте відповідь, а то розяснень є багато, проте всі вони різняться.
Відповідь: При відображенні у звіті по ЄСВ помісячно суми відпустки по вагітності та пологах необхідно здійснювати доплату до мінімальної заробітної плати щомісячно, за ті місяці в яких суми такої відпустки менше мінімальної.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Оксана Федорівна 08-02-2016 18:1
Скажите, пожалуйста, поставщик выдал налоговую накладную и зарегистрировал на 0,02 грн. больше ндс, нежели должно быть, теперь бьет ошибку в реестре, декларация без копеек, но все же как правильно поступить, и как быть с додатком 5, он ругается)?
И второй вопрос, если по итогам НК больше НО, мы ж имеем право не писать заявление на бюджетное возмещение, а оставить это сальдо в счет будущих периодов и обязательств?
Спасибо.
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012 (далі – Порядок № 957), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розд. V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 957.
Зняти галочку автозаповнення, та заповнити додаток 5 в ручному режимі, оскільки сума ПК від контрагента в додатку 5 повинна відповідати сумі відповідно до отриманих податкових накладних.
За вибором платника податку від’ємне значення в декларації з ПДВ може бути перенесено у зменшення податкових зобов’язань наступного звітного періоду.
Згідно з п 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012 (далі – Порядок № 957), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розд. V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 957.
Зняти галочку автозаповнення, та заповнити додаток 5 в ручному режимі, оскільки сума ПК від контрагента в додатку 5 повинна відповідати сумі відповідно до отриманих податкових накладних.
За вибором платника податку від’ємне значення в декларації з ПДВ може бути перенесено у зменшення податкових зобов’язань наступного звітного періоду.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Оксана Федорівна 08-02-2016 16:20
Здравствуйте, скажите, пожалуйста, адрес в налоговой накладной откуда брать информацию с устава, вытяга, выписки? Вопрос стал в том, что в уставе и выписке не прописан район, а в вытяге и справки со статистики район указан? Вроде уже за это не нарушают, но хотелось бы знать как должно быть.
Спасибо.
Місцезнаходження (податкова адреса) постачальника (продавця) та місцезнаходження (податкова адреса) отримувача (покупця) вказуються з урахуванням вимог статті 45 глави 1 розділу II Податкового кодексу України та статей 29, 93 Цивільного кодексу України.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Оксана Федорівна 08-02-2016 16:20
Здравствуйте, скажите, пожалуйста, адрес в налоговой накладной откуда брать информацию с устава, вытяга, выписки? Вопрос стал в том, что в уставе и выписке не прописан район, а в вытяге и справки со статистики район указан? Вроде уже за это не нарушают, но хотелось бы знать как должно быть.
Спасибо.
Місцезнаходження (податкова адреса) постачальника (продавця) та місцезнаходження (податкова адреса) отримувача (покупця) вказуються з урахуванням вимог статті 45 глави 1 розділу II Податкового кодексу України та статей 29, 93 Цивільного кодексу України.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Владислав 11-02-2016 15:3
2. Однак, неможуть бути платниками єдиного податку ФОП, які здають в оренду нежитлові приміщення, сагальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
Головне управління ДФС у Черкаській області